###Молодіжна першість. "Карпати" - "Оболонь" 3:3 ###

10-й тур. 10.09.2011, 16:00. СКА, Львів. 500 глядачів

Сонячно, +22°С

Арбітр – Віталій Годулян (Одеса).

Асистенти арбітра – Василь Луцький (Івано-Франківська обл.), Павло Касанов (Вінниця).

Четвертий арбітр – Юрій Суряк (Львів).

Інспектор ФФУ – Валерій Курганов (Олександрія).

"Карпати" - "Оболонь" 3:3

«КАРПАТИ»: Данкович, Савченко, Подоляк, Мілошевіч, Гудак, Ткачук, Мартинюк (Чачуа, 46), Гордійчук (Озарків, 56), Тістик (Козел, 66), Костевич (Семчук, 90+2), Пачеко (Пучковський, 61).

Запасні: Ільющенков, Токар.

Старший тренер – Андрій Сапуга.

«ОБОЛОНЬ»: Радь (Березовський, 46), Майданевич (Іашвілі, 89), Шкаврон (Родіна, 32), Бобух, Остапенко, Шевчук, Заваров (Месхія, 32), Турчанов, Ковалець (Гончар, 46), Мякушко, Яковенко.

Запасні: Сокуренко, Купрій.

Головний тренер – Сергій Конюшенко.

Голи: Костевич, 7, Мілошевіч, 22, Пачеко, 24 – Заваров, 3, Мякушко, 48, Бобух, 87.

Попередження: Гудак, 33, Мілошевіч, 41, Козел, 89 – Яковенко, 62.

Як правило, в досить популярне на сьогодні енергетичне коло, гравці стають у центрі поля. Молодіжна команда київської «Оболоні» трохи видозмінила цю традицію – футболісти підійшли до бокової лінії і обнялися з своїм тренером Василем Рацом. Судячи з результатів, що їх демонструють молоді пивовари на старті сезону, можна зробити висновок про тверду тренерську руку та взаємну довіру. Мабуть, тому гості почали активніше, дарма що у стартовому складі їхнього суперника на полі було відразу кілька гравців основи. Іван Мілошевіч та Андрій Ткачук не зможуть грати проти «Оболоні» у Прем’єр-лізі через дискваліфікацію, тому їхня поява на полі не виглядала дивною. Натомість аргентинець Герман Пачеко, вочевидь, ще не набрав необхідних кондицій, тож змушений підтримувати форму у дублі.

Екс-гравець мадридського «Атлетико» вийшов на поле під незвичним для форварда 6-им номером. Практично з центрального кола він спостерігав за тим, як 6-ий номер «Оболоні» Валерій Заваров вже на 3-ій хвилині відкриває рахунок. Атака гостей розпочалася на лівому фланзі оборони «зелено-білих». Молодий захисник «Карпат» Роман Гудак дозволив себе обіграти Шевчуку, який безперешкодно навісив до штрафного точно на голову своєму партнеру. Заваров розстрілював ворота Данковича практично впритул, але на якусь мить здалося, що кіпер молодіжки зможе зреагувати і відбити м’яча. Однак Данкович спромігся лише зачепити круглого – 0:1.

Пропущений гол особливо не засмутив підопічних Андрія Сапуги. Навпаки, вони забули про погане і скерували свої погляди на протилежну половину поля, куди перейшли великими силами. В атаці Герману Пачеко допомагали молоді українці – Костевич та Тістик, а з тилу їх прикривали Гордійчук, Ткачук та Мартинюк. Саме Ярослав, отримавши м’яча на підступах до штрафного, помітив підключення по правому краю Андрія Савченка – вихованця клубної Академії. По хлопцеві видно, що на заняттях він штани не протирав – підхопивши круглого Андрій запустив навіс і не прогадав. Передачу замкнув Костевич у тому ж стилі, що й був забитий гол у ворота «Карпат».

Нагадав про себе і Пачеко, який у перші хвилини губився в частоколі оболонської оборони. Андрій Ткачук класним пасом розрізав весь київський захист, аргентинець уникнув офсайду, прокинув м’яча повз Радя, який вийшов йому на перехоплення і вже пробивав у порожні ворота. Правда, кут обстрілу був насправді мізерним, тому своєї мети Герман не досягнув. Аналогічно закінчилася і друга спроба – після непоганого удару Пачеко з-за меж штрафного, м’яч пролетів у сантиметрах від перекладини.

Атаки «Карпат» не припинялися, але їм трохи бракувало оригінальності. Це ніби відчув Іван Мілошевіч, який досить комфортно почувався у центрі оборони. Він отримав м’яча на своїй половині поля і, замахнувшись, прибрав з дороги першого опонента. Не зупиняючись Іван добрався до центра поля, де ідентичним способом розправився ще з двома суперниками. Здавалося, що захисник от-от віддасть м’яча партнеру, а сам повернеться до своїх воріт. Очевидно, на це чекали і гравці гостей, тому для них справжньою несподіванкою стало те, що Мілошевіч обіграв ще одного опонента і наблизився вже до штрафного «Оболоні». А далі серб зіграв як істинний форвард. Він відкотив м’яча Гордійчуку, а сам зробив ривок углиб карної зони. Павло зрозумів намір партнера і в один дотик віддав передачу на центрбека. Неймовірно: Мілошевіч вийшов сам на сам і спокійно переграв Радя! Треба було бачити очі захисників «Оболоні» – вони так і не зрозуміли що сталося.

Цікаво, що Іван долучився і до третього гола «Карпат», який підопічні Андрія Сапуги забили через три хвилини. На своїй половині поля серб трохи знущально, хоч і ризиковано, обіграв нападника гостей і віддав м’яча вільному Мартинюку. Ярік побачив ривок Пачеко і віддав довгу передачу метрів на 60. Аргентинець випередив оборонців «Оболоні», з великими труднощами (у нього на спині висіло троє суперників) прокинув м’яча собі на хід і в боротьбі пробив повз голкіпера – 3:1!

Четвертий гол «Карпати» могли забити зусиллями Тістика, але з його ударом, хоч і не без проблем, впорався Радь. До перерви сквитати один гол могли і гості. «Оболонь» заробила право на штрафний. До воріт було метрів 35, але гравець пивоварів наважився на удар, який дуже нагадав постріл Халка у ворота екс-оболонця Рибки. На відміну від кіпера «Шахтаря» Данкович взагалі не рухався. Але, з іншого боку, на відміну від Рибки, Данкович не пропустив. М’яч тріснувся об штангу і відлетів у поле...

Другий тайм був зовсім іншим. Замість Мартинюка, який контролював стан справ у центрі поля, вийшов молодий Амбросій Чачуа. Варто відзначити його вдалі дії у відборі м’яча. Незважаючи на здавалось би невиразні габарити, юний карпатівець не раз і не два підкрадався до суперника і просто крав у нього круглого. Тому не можна сказати, що ця заміна послабила «Карпати», але чомусь кількість атак на ворота Березовського (Василь Рац вирішив змінити кіпера) різко зменшилася. Хоча, «зелено-білі» могли забити вже в дебюті. Пачеко грамотно оцінив ситуацію і кинув у прорив Гордійчука. Павлові залишалося пробити, але він затягнув з ударом, дав час обороні зайняти зручні позиції, відповідно, гольовий момент було втрачено.

І практично відразу ж забила «Оболонь». Після подачі кутового кияни продовжили атаку другим темпом. М’яч потрапив до М’якушка, який на квадратному метрі розправився з трьома захисниками «Карпат» і ефектно пробив низом внутрішньою стороною стопи. Удар був дуже точним, але зовсім не сильним. Тим не менше, Данкович, який, мабуть, не бачив сам момент удару, запізнився зі стрибком і м’яч тихо закотився до сітки.

Андрій Сапуга вирішив трохи освіжити склад – на полі з’явилися молоді карпатівці Ігор Озарків, Юрій Козел та Тарас Пучковський. Однак склалося враження, що «зелено-білі» не можуть намацати ту жилку, за яку вони трималися у першому таймі. Десь зникла впевненість, а ще відчувалося, що хлопці підсіли фізично. По суті, у другому таймі, окрім моменту в Гордійчука, «Карпати» нічого небезпечного біля воріт Березовського так і не створили. Сам Березовський, правда, вирішив почудити і спробував обіграти Козела у воротарському майданчику. Спроба закінчилася провалом, але в останню мить кіпера підстрахували захисники.

Натомість карпатівські оборонці Данковича не так шкодували. Ближче до фінального свистка «Оболонь» все частіше підходила до володінь «зелено-білих». Досить непогано гості розігрували стандарти. Після одного з таких штрафних Данкович блискуче відбив черговий удар впритул. Але за 4 хвилини до кінця основного часу гри Роман зіграв не впевнено. Черговий штрафний закінчився штовханиною та хаосом в штрафному «Карпат». У результаті Бобух примудрився завдати удару головою, знову ж таки удар не був сильним. Зі сторони здалося, що Данкович міг би відбити м’яча, але уболівальники сидять на трибунах, а не стоять у воротах. Як би там не було, круглий втретє залетів у ворота «Карпат» – радості пивоварів не було меж.

Але усе могло закінчитися для львів’ян куди гірше, аніж 3:3. У заключні хвилини карпатівці спробували вирвати перемогу і наразилися на контратаку. Сили киян у ній переважали суперника, щонайменше, удвічі. Здавалося, що це буде квітка – Шевчук отримав передачу від Яковенка, перебуваючи у трьох метрах від абсолютно порожніх воріт. Як він примудрився не забити – це питання з області фантастики. Тож Віталій Годулян (його навіть не було причин згадувати) зафіксував бойову нічию, до речі, дебютну для обох команд в цій першості.